2022-08-01 10:41:23
Сербсько-косовський конфлікт, який не переріс у війну Насамперед треба звернути увагу на той факт, що конфлікт між Сербією та Косово вирішено не було: мова йде про довгострокове рішення, а не тимчасове заморожування, яке й відбулося після серії "балканських воєн" у 1990-х.
Проблеми, які мало не призвели до збройних сутичок у Косово, накопичувалися роками. Це не перший випадок, коли сторони мобілізують сили та готуються атакувати одна одну, а потім гальмують під тиском США та ЄС. Востаннє така ситуація сталася торік.
Тож новий спалах був очікуваний. Безпосередньої руки Кремля тут немає. По-перше, вплив РФ обмежений, не варто його переоцінювати. По-друге, не варто занижувати самостійність Сербії, для якої питання захисту прав косовських сербів є важливим. По-третє, причини вчорашньої ситуації - не в штучному розгойдуванні РФ, а в законах, які косовська влада прийняла певний час тому і просто спробувала їх реалізувати на території, де мешкають серби.
Зрозуміло, що
для Росії додаткова дестабілізація в Європі в логіці умовного "другого фронту" була б бажаною. І саме цим пояснюється жива реакція російських ЗМІ та соцмереж на кризу, із закликами до сербів "показати косоварам", що таке справжня війна і поставити їх на місце. Медійно РФ зробила все, щоб розігнати ці меседжі якнайшвидше, і зробити їх гучними. І тому вони всі були засмучені, коли президент Сербії виступив із заспокійливою та деескалаційною промовою.
Мабуть, серби та косовари, розуміючи, які ризики несе озброєна конфронтація, вирішили не доводити справу до насильства, у тому числі під тиском ЄС та США, яким це зараз не потрібно. З тієї ж причини, через яку їм не потрібна зараз війна з КНР за Тайвань.
Ситуація в Косово показує лише те, що слабке місце європейської безпеки залишається слабким, а невирішеність конфлікту з року в рік все частіше дається взнаки, зі зростанням націоналістичних настроїв по обидва боки кордону.
Захід не має рецепту вирішення цієї проблеми, а останні ініціативи Трампа в 2019 році залишилися на папері і не були серйозними.
Для України збройні сутички у Косово теж були б небажаними. Як і у випадку з Тайванем, "другі фронти" нам зараз не потрібні, бо це відверне увагу Заходу від України і стане додатковим тягарем для них у досить непростій соціально-економічній атмосфері перед осінньо-зимовим періодом.
Крім того, насильство лише робитиме позиції косоварів та сербів жорстокішими. На боці Косова виступлять країни ЄС та США, що зажене Сербію в напівізоляцію і змусить спиратися на підтримку тих, хто розуміє позицію Белграда, і тут Росія скористається ситуацією, щоб прив'язати їх ще сильніше.
Нам це не потрібно і не вигідно, тому що
в наших державних інтересах – позбавити РФ можливості маневру на зовнішньополітичній сцені та перетягнути їхніх потенційних партнерів у свій табір, наскільки це можливо. Крім того,
розвиток косовсько-сербського конфлікту здатний у перспективі розколоти Євросоюз, оскільки далеко не всі країни Європи готові беззастережно підтримувати всі дії косовської влади. Учора прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що він на боці сербів у цьому питанні.
Очевидно, що нова війна загострить політико-ідеологічну боротьбу всередині країн ЄС, а розкол у Європі Україні зараз теж не потрібний зі зрозумілих причин: стабільність військових постачань та економічної допомоги.
Тож у короткостроковій перспективі Україна виступає за деескалацію та зняття напруженості і треба сподіватися, що ЄС та США знайдуть спосіб цього досягти. У довгостроковій перспективі нам не завадило б розвивати наші відносини з Сербією, щоб мати можливість балансувати вплив РФ і пропонувати себе як альтернативу токсичній та агресивній Росії.
Ілія Куса, аналітик з питань міжнародної політики UIF
501 views07:41
U
