Верховний Суд

2023-07-07 10:07:56 ​​КАС ВС висловився щодо визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році для осіб з інвалідністю, яка настала внаслідок війни

Виплата особам з інвалідністю внаслідок війни щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV у таких розмірах: I групи – десять мінімальних пенсій за віком; II групи – вісім мінімальних пенсій за віком; III групи – сім мінімальних пенсій за віком.

Уряд у додатку до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою КМУ від 7 травня 2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"» (далі – Порядок № 540) установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, інвалідам війни здійснюється в таких розмірах: I групи – 4421 грн, II групи – 3906 грн, III групи – 3391 грн, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта КМУ положенням Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має вищу юридичну силу, тому положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році.

Тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», може відбуватися за умови внесення змін до спеціального Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій.

У цій справі у 2022 році позивачеві виплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 3906,00 грн, визначеному Порядком № 540. Не погодившись із розміром виплаченої допомоги, позивач оскаржив бездіяльність ГУ ПФУ щодо нарахування та виплати йому як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

КАС ВС дійшов висновку, що оскільки на час виплати позивачеві у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і Порядку № 540, в яких по-різному визначено розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення ч. 3 ст. 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.

Постанова Верховного Суду від 13 червня 2023 року у справі № 560/8064/22 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111536574.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #КАС_ВС #правова_позиція Відкрити / Коментувати

2023-07-07 09:02:23 ​​Огляд актуальної судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за травень 2023 року: https://rb.gy/63y3f.

В огляді відображено найважливіші правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах Касаційного кримінального суду, ухвалених у травні 2023 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.
У сфері кримінального права:

встановлено, що в діях особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України, можуть міститися ознаки однієї з обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння з огляду на те, що, відповідно до показань обвинуваченого, він отримав зброю після оголошення воєнного стану в Україні для відсічі збройній агресії російської федерації;

акцентовано на тому, що нез’явлення обвинуваченого до суду через неналежне повідомлення його про судовий розгляд, а також через те, що він захищав державу від збройної агресії російської федерації, не є умисним ухиленням від суду та не зупиняє строки давності, передбачені ч. 1 ст. 49 КК України.

У сфері кримінального процесуального права:

констатовано, що відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я в результаті дорожньо-транспортної пригоди, має персональний характер (стосується виключно особи, якій вона заподіяна) та не може бути предметом правонаступництва;

встановлено, що протокол контролю за вчиненням злочину відображає відомості лише про події, які відбувалися приховано від засудженого, що не вимагає його присутності, оскільки він не може засвідчити чи спростувати жодних фактів, свідком яких він не був.

Упродовж травня 2023 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики. Відкрити / Коментувати

2023-07-06 17:42:31 ​​ККС ВС зробив висновок про вплив рішення прокурора щодо скасування постанови слідчого, якою досудове розслідування зупинялося, на строки такого розслідування

Кримінальний процесуальний кодекс України чітко передбачає, що у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення кримінального провадження строк із дня її винесення до дня її скасування слідчим суддею включається у строки досудового розслідування (абз. 2 ч. 5 ст. 219 КПК України).

Колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду вважає, що процесуальні рішення прокурора про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування за своєю правовою природою є аналогічними з ухвалами слідчих суддів, якими скасовуються такі постанови про зупинення досудового розслідування.

Рішення слідчого судді є формою судового контролю за дотриманням процесуального законодавства стороною обвинувачення на етапі досудового розслідування. Проте кримінальний процесуальний закон не позбавляє саму сторону обвинувачення можливості виправити ті помилки, які були допущені шляхом скасування прийнятих процесуальних рішень.

Однак процесуальні наслідки після скасування що слідчим суддею, що прокурором постанови слідчого про зупинення досудового розслідування повинні бути однаковими. Процесуальні помилки сторони обвинувачення не можуть обмежувати права та інтереси сторони захисту.

Отже, колегія суддів ККС ВС дійшла висновку, що в разі скасування прокурором постанови про зупинення кримінального провадження строк із дня винесення відповідної постанови слідчого до дня її скасування прокурором включається у строки досудового розслідування.

Постанова ККС ВС від 6 червня 2023 року у справі № 343/828/22 (провадження № 51-2574км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111524530.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #ВС #ККС #досудове_розслідування #строк_досудового_розслідування #постанова #ухвала_слідчого_судді #КПК_України #прокурор #кримінальне_провадження #слідчий_суддя Відкрити / Коментувати

2023-07-06 11:04:18 ​​Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо трансфертного ціноутворення – https://rb.gy/2i8n8.

Захист платників, прогнозованість і стабільність господарської діяльності з нерезидентами вагомі під час розбудови бізнес-ландшафту України. Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику щодо оподаткування таких операцій:

визнання господарських операцій контрольованими;

реалізація принципу «витягнутої руки»;

особливості податкової звітності та контролю. Відкрити / Коментувати

2023-07-06 09:00:20 ​​У Верховному Суді відбудеться брифінг щодо здійснення правосуддя під час війни

7 липня 2023 року о 10:30 у приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8 відбудеться брифінг керівництва ВС на тему «Правосуддя в умовах воєнного стану».

Захід організовано для інформування ЗМІ та громадськості про:

поточну ситуацію в системі правосуддя та її функціонування в умовах воєнного стану;

стан та перспективи розгляду судами воєнних злочинів і злочинів проти основ нацбезпеки;

важливі правові позиції ВС із захисту прав громадян у період дії воєнного стану.

Акредитація представників ЗМІ відбуватиметься до 18:00 6 липня 2023 року за номером телефону: (044) 253-06-48. Відкрити / Коментувати

2023-07-04 16:48:14 ​​ККС ВС висловився щодо дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння особи для вчинення слідчих дій

Сторона захисту в цьому кримінальному провадженні ставила питання про недопустимість як доказу винуватості особи протоколу огляду місця події з тих підстав, що ця слідча дія була проведена з порушенням вимог КПК України, оскільки фактично було проведено обшук житла без звернення органу досудового розслідування до слідчого судді на отримання відповідного дозволу.

ККС не погодився із цим доводом захисту та звернув увагу на те, що вказана слідча дія була проведена з дозволу орендаря, яка проживала в квартирі, де проводився огляд, на підставі договору оренди, тобто була тимчасовим володільцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

За наявності згоди особи, яка володіє приміщенням, закон не вимагає звернення до слідчого судді за відповідним дозволом (ч. 1 ст. 233 КПК України).

Крім того, як неодноразово зазначав суд касаційної інстанції, положення ст. 223 КПК України не мають на меті вирішення питань власності. Вони захищають особу від необґрунтованого втручання у сферу її приватності, на яке вона вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні. Термін «особа, яка володіє» в ч. 1 ст. 233 КПК України охоплює більш широке коло осіб, ніж титульний власник або особа, володіння якої ґрунтується на певних договірних чи інших законних підставах.

Постанова ККС від 20 червня 2023 року у справі № 756/16122/21 (провадження № 51-641км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111772574.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #ВС #ККС #огляд_місця_події #протокол_огляду_місця_події #слідча_дія #КПК_України #обшук_житла #доказ #недопустимість_доказів #слідчий_суддя Відкрити / Коментувати

2023-07-04 15:36:38 ​​Закон не передбачає відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого внаслідок ДТП, щомісячними платежами та одноразовим платежем одночасно

КЦС ВС виснував, що страхове відшкодування особі, яка має право на отримання страхового відшкодування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України (дитині – до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту – до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років)), може здійснюватися одним із таких способів:

1) шляхом виплати щомісячних платежів до досягнення особою відповідного віку, за умови відсутності випадків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 1202 ЦК України, для стягнення одноразового платежу;

2) шляхом виплати одноразової виплати (але не більше як за три роки наперед) у разі існування випадків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 1202 ЦК України, та подальшої виплати щомісячних платежів до досягнення особою відповідного віку із виключенням суми одноразової виплати.

Водночас законом не передбачено одночасного стягнення на користь особи, яка перебувала на утриманні померлого, як щомісячних платежів, так і одноразової виплати за один і той самий період, оскільки це призводить до подвійного стягнення коштів з відповідальної особи за одне і те ж правопорушення.

Зазначена позиція ґрунтується, зокрема, на системному тлумаченні п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 1200 та 1202 ЦК України, якими визначено два альтернативні способи відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, – щомісячними платежами або одноразовим платежем (не більше ніж за три роки).

У цій справі після смерті матері внаслідок ДТП дочка, яка перебувала на її утриманні, звернулася до МТСБУ з позовом про відшкодування шкоди у зв’язку із втратою годувальника. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив вимоги позивачки про відшкодування шкоди, завданої смертю її матері в ДТП, щомісячними платежами до закінчення навчання, але не більше як до досягнення дочкою 23 років, та одноразовою виплатою за рахунок коштів МТСБУ в межах ліміту відповідальності.

Верховний Суд дійшов висновку про можливість стягнення на користь особи страхового відшкодування одноразовим платежем відповідно до ч. 1 ст. 1202 ЦК України.

Водночас, стягуючи на користь позивачки страхове відшкодування одноразовим платежем (за три роки), суди не врахували, що до закінчення її навчання залишилося 2 роки і 9 місяців, а тому сума страхового відшкодування підлягає зменшенню.

Таким чином, з огляду на те, що відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілої, на користь позивачки МТСБУ здійснює шляхом одноразової виплати, немає правових підстав для стягнення з МТСБУ щомісячних платежів.

Постанова Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 686/1866/22 (провадження № 61-2968св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111251199.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КЦС_ВС #ДТП #відшкодування_шкоди #страхове_відшкодування Відкрити / Коментувати

2023-07-03 18:11:38 ​​Верховний Суд підтримує необхідність упровадження кроків, які сприятимуть відновленню довіри до системи правосуддя та прискоренню євроінтеграції України

Указом Президента України від 30 червня 2023 року № 359/2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 червня 2023 року «Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя», яким РНБО звертається до суб’єктів права законодавчої ініціативи щодо необхідності розгляду змін до законодавства.

Верховний Суд усвідомлює вагомість причин, якими викликане таке рішення РНБО і глави держави, та поділяє необхідність вжиття рішучих кроків для викорінення корупції з усіх гілок та рівнів державної влади.

Ми підтримуємо впровадження невідкладних заходів, які сприятимуть відновленню рівня довіри до системи правосуддя й інших державних інститутів та прискоренню європейської і євроатлантичної інтеграції України.

Судді Верховного Суду висловлюють готовність до реалізації ініціатив, спрямованих на відновлення довіри, водночас зауважують на тому, що такі ініціативи мають здійснюватися в умовах дотримання принципу незалежності суддів і не мають дестабілізувати роботу Верховного Суду.

Верховний Суд відкритий до діалогу з напрацювання конкретних кроків на виконання Указу Президента України, які відповідатимуть верховенству права й міжнародним стандартам. Відкрити / Коментувати

2023-07-03 16:12:27 ​​У Верховному Суді здійснено переклад Контрольного переліку показників з таймменеджменту та пояснювальної записки до нього, ухвалених CEPEJ

На 40-му пленарному засіданні Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) був ухвалений Контрольний перелік показників з таймменеджменту. Цей документ, розроблений Робочою групою із судового таймменеджменту (CEPEJ-SATURN), є першим інструментом діагностики та управління для судів. У ньому представлено базовий перелік запитань, які допоможуть зібрати необхідну інформацію про справи та проаналізувати відповідні аспекти тривалості судових проваджень. Мета Контрольного переліку показників з таймменеджменту – допомогти судам вжити заходів для розгляду справ у розумні й обґрунтовані строки та зробити судочинство більш прозорим і передбачуваним для відвідувачів суду.

Пропонуємо ознайомитися з перекладом Контрольного переліку показників з таймменеджменту (https://rb.gy/wd7fn) і пояснювальної записки до нього (https://rb.gy/51kyi), підготовленим Верховним Судом. Відкрити / Коментувати

2023-07-03 09:08:18 ​​Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за травень 2023 року – https://rb.gy/gzeqd.

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

у спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу на те, що державна реєстрація рухомого майна, здійснена на підставі неукладеного правочину, що порушує права особи, яка за наявності такої реєстрації позбавлена можливості зареєструвати транспортний засіб на підставі укладеного з продавцем договору купівлі-продажу, підлягає скасуванню. Внаслідок скасування державної реєстрації рухомого майна, здійсненої на підставі неукладеного правочину, позивач не позбавлений можливості в позасудовому порядку звернутися до реєстратора з відповідною заявою для набуття права власності на транспортний засіб;

у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зазначено, що зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам’ятка археології, слід розглядати як не пов’язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов’язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки;

у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, акцентовано, що для визнання правочину недійсним на підставі ст. 229 ЦК України наявність чи відсутність помилки – неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення особи під час укладення договору дарування замість договору довічного утримання, суд визначає не тільки за фактом прочитання сторонами тексту оспорюваного договору дарування та роз’яснення нотаріусом суті договору, а й за такими обставинами, як: вік позивача, його стан здоров’я та потреба у зв’язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдаровуваному та продовження позивачем проживання в спірному будинку після укладення договору дарування;

у спорах, що виникають із житлових правовідносин, зауважено, що сам факт переходу права власності на житло до іншої особи не є безумовною підставою для виселення членів сім’ї власника цього нерухомого майна, у тому числі й колишніх, які є особами похилого віку, побудували спірне домоволодіння, проживають у ньому понад 20 років, сприймають його як єдине житло, не мають іншого житла, придатного для проживання, сплачують плату за житлово-комунальні послуги та загалом характеризуються позитивно за місцем свого проживання. Виселення становитиме надмірний тягар для них та за вказаних обставин є непропорційним у контексті принципів ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, наголошено, що під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди передусім повинні враховувати інтереси самої дитини, оцінюючи сталі соціальні зв’язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов’язком батьків діяти в її інтересах. У разі зміни відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дитиною визначене місце проживання дитини з одним із батьків може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку;

у спорах, що стосуються питань процесуального права, констатовано, що в розумінні ч. 3 ст. 296 ЦПК України всі рідні брати та сестри, незалежно від того повнорідні вони чи неповнорідні, є близькими родичами, а отже мають право подати заяву про визнання брата (сестри) недієздатними. Відкрити / Коментувати