2023-07-06 17:09:07
Військовий Сестриватовський, який мав підірвати мости через Чонгар, дав інтерв'ю УП: 24 лютого підняли нас близько 3 години ночі. Всіх розставили по позиціях. Я з командиром, старшим позиції, пішов підключати пристрої на підрив мостів. Я там і лишився, а він займався особовим складом.
Були конверти, які в разі потреби відкривались, і у тих конвертах була інструкція з підключення вибухових пристроїв. Ми провели це підключення, і я залишився підривати.
Коли пройшло хвилин, може, 10 після початку обстрілу, я вирішив підривати мости. Я намагався здійснити підрив, але вибуху не сталось. Я мав би його побачити. Я стояв саме біля мостів, на першій лінії.
Або була висаджена диверсійна група, або дроти підриву були пошкоджені мінометним обстрілом. І тоді вже діяв за наказом – треба було відходити на інші позиції.
(Після відходу боєць потрапив у полон, повернувся в Україну 26 квітня).
По-особливому укріплення на Чонгарі не готували. Але там все було заміновано заздалегідь, ще з 2014 року. Усі мости – там був залізничний міст, і так само два мости з Чонгара – були заміновані.
Перед повномасштабною війною ці мінування перевіряли. Це було десь за тижні півтора-два. Був журнал, де щоразу, коли приїжджали з перевіркою, ставили відмітки, що добре – що не добре, що зробили, чи все гаразд. Розмінувань ніяких не було.
Офіційне слідство досі на мене не виходило. Військові керівники зі мною теж ще не спілкувались про цю історію. Може, просто бо я поки був на реабілітації, проходив лікарську комісію. Все рівно мені доведеться з ними спілкуватись.
Я особисто вважаю, що якби мости й були підірвані, це не зупинило би наступ. Лише затримало би, але ненадовго – на годину-півтори. Вони би просто кинули понтони. Вони ж готувалися до цієї війни.
(Вижимку взяв з "приватної мемарні")
@PETRARCHY
3.4K viewsedited 14:09