2022-11-09 11:30:48
Дорогі друзі, щиро вітаю з Днем української мови та писемності.
Днем нашої мелодійної, солов’їної та неповторної мови. Мови, яку протягом віків наші загарбники й завойовники намагалися принижувати, нищити й забороняти, а вона відроджувалась, розвивалась і жила.
Покоління українців нею розмовляли й балакали, гомоніли й воркотіли, теревенили й гутарили, гиркати і бормотали, гунділи і шпетили, рекли і славили.
А наші зайди, десятиліттями марячи брехливою тезою про «одін народ», досі не спромоглися навіть допетрати різниці між «паляницею» і «полуницею», «пекарнею» і «перукарнею». Вони неспроможні докумекати хто у нас щебече, а хто цвірінькає, хто кахкає, а хто рохкає. І з лютого цього року ми ясно бачимо, що українське слово стало справжнім кодом на блокпостах української армії, чітким маркером «свій-чужий».
Нині наші вороги вкотре усвідомили, що саме українська мова є нашим унікальним кодом. Тим, що вирізняє нас серед інших народів, підкреслює нашу самобутність та зберігає неповторність. Саме тому, вриваючись у наші міста та села, перше, що роблять окупанти – змінюють назви населених пунктів та вулиць, знищують книги з української мови й історії, піддають тортурам та знущанням за проукраїнську позицію. Вони люто прагнуть знищити мову, бо разом з нею можна знищити й націю.
Але їм це точно не вдасться. Бо чим більше безчинств вони творять, тим більший спротив викликають і ще більше спонукають нас любити, розвивати і цінувати свою армію, мову, віру, культуру та історію. Все те, що справді захищає нас від ворогів, творить єдиною нацією і обов’язково приведе до перемоги.
28 views08:30
Р
