Глибоке Занепокоєння

2022-09-22 02:07:37 Занепокоєння дня (середа, 21 вересня)

Про що нам говорить поєднання здавалося б двох взаємовиключних кроків - погроз "ядерним попелом" на тлі мобілізації та звільнення українських та іноземних полонених, медійну вагу яких для відповідних країн підтримував сам Кремль - тобто свідому втрату одного із найважливіших козирів у власних руках?

Черговий "жест доброї волі" на тлі заяв про "неблеф" - ніщо інше, як спроба домогтися мирної угоди просто вже зараз. Мовляв, подивіться, я готовий домовлятися і навіть робити щедрі "подарунки", про які ви так просили. Але якщо не домовимося, вам гайки.

Все це свідчить - в Москві ніхто не вірить, що мобілізація щось змінить чи навіть дозволить втримати завойоване. Вона - такий самий спосіб залякування, як і погрози ядерною зброєю. За таких умов найбільш раціональним кроком є почати домовлятись, аби обмежити втрати та закріпити поточні "здобутки".

Домовлятися як справжній кагебешник Путін прагне з позиції сили. Втім, оскільки сил особливо не залишилося, доводиться блефувати. Тому вирішили трохи понагнітати, повторивши шаблон, за яким напередодні 24 лютого намагалися загнати в ступор українців та Захід: чутки про референдум, потім відповідне "прохання" колаборантів паралельно із наступним валом чуток про підготовку мобілізації та зважування Кремлем можливості ядерного удару і як "крещендо" цієї всратої симфонії - виступ Путіна, який поєднав все це у чітко артикульовану погрозу.

Єдине, дуже помітно, що на відміну від 24 лютого, коли це виглядало по-справжньому страшно, новий сеанс залякування "ще незвіданим жахливим майбутнім" було сплановано буквально на колінці і реалізовано як поганий капусник. Виглядає так, що цей геніальний план ще тиждень тому просто не існував і роль торгу з реальністю виконував Прігожин, що мав зібрати для свого Саурона нову армію орків у російських санаторіях суворого режиму.

На цьому тлі досить успішна кампанія інформаційного нагнітання не призвела до бажаних результатів. Західні ЗМІ й справді весь день носяться із "парчіал мабілізейшн", але майже кожен матеріал про неї завершується висновком, що хз як воно росіянам взагалі допоможе. А спроби залякати українців атомною бонбою викликають у останніх реакцію на кшталт "ну йобне, і шо далі?".

Тому шансів, що план Путіна "примусити до миру" на власних умовах спрацює, майже немає. Він довів ситуацію до такого стану, коли хтось просто вважає його слова блефом, а хтось, навіть якщо і допускає долю істини у цих погрозах, все одно додає - домовлятися немає про що.

Але, якщо блеф не спрацює, далі підвищувати ставки просто не вийде. Так, можна вдарити ядерною бомбою, але це ситуацію тільки погіршить. Як він буде із усього цього виплутуватися, взагалі незрозуміло. Відкрити / Коментувати

2022-09-13 20:07:43 Занепокоєння дня (вівторок, 13 вересня)

Тим часом із постачанням Німеччиною танків та БМП завʼязується справжня трагікомедія.

Буквально останні декілька днів німецькі вискокопосадовці, включно із міністеркою оборони, займалися спробами пояснити світу, чому вони відмовляються надавати Україні важку бронетехніку, зокрема такі потрбіні танки Leopard 2 та БМП Marder. Одним із найголовніших аргументів, на якому наполягали у Берліні, - це те, що такою була домовленість із усім союзниками НАТО, зокрема із США. Мовляв, дивіться - навіть американці цього не роблять, тому ми як надійні партнери не маємо право на те, що німці називають Alleingänge і що у цьому випадку найкраще перекладається як "самодіяльність".

Вірогідно говорилося це у сподіванні, що партнери по НАТО не підставлять і не говоритимуть, чи існують такі домовленості насправді. Але сьогодні посольство США у Берліні не витримало і прямо, хоч і дуже дипломатично написало в Twitter, що кожна з країн самостійно ухвалює рішення про вид допомоги, але Вашингтон закликає усіх союзників і партнерів надавати настільки багато підтримки, наскільки це можливо. Хіба що не назвало тих, хто говорив про "домовленості", брехунами.

При цьому слід зазначити, що тиск на німецький уряд у цьому питанні здійснюють навіть партнери соціал-демократів Шольца по коаліції. І Зелені, і Вільні демократи відверто наполягають на необхідності надавати Україні більше озброєнь, але і канцлер, і міністерка оборони належать саме до соціал-демократичного табору і блокують ухвалення необхідних рішень.

Можливо, аби трохи помʼякшити негатив від такої позиції, німецькі журналісти почали писати про високу оцінку, яку українські військові надають вже наданим Берліном ЗРК Gepard. Мовляв, вони зіграли важливу роль у наступі на Харківщині. Але досить кумедно, що в україномовних джерелах подібних характеристик вашому покірному слузі не зустрічалося.

Однак навіть це не змогло відволікти увагу, адже буквально через декілька годин після твіту американського посольства стало відомо, що німецька компанія Rheinmetall власним коштом відновила 16 Marder з власних складів, які вже зараз готові для відправки в Україну. У компанії працюють над ще 14 машинами і потенційно готові відновити ще 70. Таким чином слова Берліна про відсутність у Бундесверу доступної для надання Києву бронетехніки також опинилися під питанням, адже тепер її можна надати з іншого джерела. Втім, як це не дивно, передачу блокує німецький уряд.

Доходить до того, що низка німецьких експертів відверто знущається над власним урядом, заявляючи, що Берлін все одно надасть БМП Україні, але, як це було із усіма попередніми випадками надання зброї, витисне у процесі максимум публічного негативу, аби у підсумку запамʼятали не факт надання зброї, а той запеклий але марний спротив, який перед цим довелося долати. Попри цей оптимізм, така ситуація, самі розумієте, не може не викликати у нас чималого занепокоєння. Відкрити / Коментувати

2022-09-13 01:31:24 Занепокоєння ночі (вівторок, 13 вересня)

Повідомляється про удари Азербайджану по вірменських військових об'єктах на території Вірменії. Йдеться про містечка Джермук, Горіс та низку інших населених пунктів на кордоні із Нагірним Карабахом. Надходять повідомлення про знищення двох ЗРК С-300 за допомогою байрактарів та вогонь артилерії, зокрема реактивної.

Поки що важко казати, чи серйозною буде ця ескалація. Але вона дуже добре демонструє, наскільки фундаментально погіршилося сприйняття Росії як військової потуги, якої варто боятися. Найближчим часом нам вірогідно доведеться почути виправдовування Кремля, чому у цьому випадку вони не будуть допомагати партнеру по ОДКБ, адже йдеться про атаку саме на міжнародно визнані кордони Вірменії, а не Карабах. І це погана новина для Єревана, у якого, здається, вже немає сенсу спиратися на Москву у протистоянні із Баку. Відкрити / Коментувати

2022-09-06 11:40:18 Занепокоєння дня (вівторок, 6 вересня)

New York Times та CNN з посиланням на власні джерела в американській розвідці пишуть про те, що Росія домовляється з Північною Кореєю про придбання мільйонів снарядів та ракет. При цьому навряд чи йдеться про керовані ракети, радше про боєприпаси для радянських РСЗВ, хоча цього моменту обидва видання не уточнюють.

З одного боку, це добра новина, яка свідчить - історії про "необмежені" запаси боєприпасів на російських складах виявилися дещо перебільшеними, а російська промисловість чи то через санкції, чи то через "головотяпство" нездатна їх виробляти у достатній кількості.

З іншого боку, усе, що може продовжити здатність Росії вбивати українців та руйнувати українські міста, не може не викликати у нас занепокоєння. Відкрити / Коментувати

2022-08-31 16:58:35 Вже багато було написано про те, наскільки помилковим є уявлення про "безкровний" розпад СРСР за часів Горбачьова. Танки, саперні лопатки, Нагірний Карабах і Придністровʼя - все це трохи псує ідеалізовану картину "великого друга свободи".

Але не менш ілюзорною є історія про "ринкові реформи" часів перебудови. Не буду вдаватися у подробиці і просто порекомендую чудову книжку Кетрін Белтон Putin's People, початкові глави якої досить докладно і переконливо розповідають, як усі ці "реформи" почали розроблятися ще за часів Андропова під фактичною егідою розвідувального крила КДБ.

Про те, як усі ці цеховики, яким було уготоване майбутнє російських олігархів, дбайливо обиралися та отримували "на годування" схеми, завдяки яким уможливлювался торгівля радянськими природніми ресурсами та виведення отриманих грошей за кордон. Про те, що усі ці олігархи у підсумку ніколи не були повінстю самостійними фігурами, а ті з них, хто спробував набути самостійності, швидко втратили не лише рештки автономії, але й життя та здоровʼя.

Ви запитаєте, навіщо КДБ готувати реформи, які розвалили Союз? Як не дивно, аби зробити його ефективнішим, пише Белтон. Вже у той час спецслужбісти розуміли, що економіка імперії зла приречена. До того ж активні заходи за кордоном потребували фінансування. Майбутні олігархи, створені ними підприємства та закордонні "прокладки" були далеко не зайвими у справі корумпування західних еліт.

Авжеж, можна припустити, що у підсумку ніхто не хотів рятувати імперію і лише просто готував ґрунт для максимально ефективного грабунку перед її смертю, але це принципово нічого не змніює. Реформи Горбачова не лише не були в реальності його реформами, але й не мали на меті створення більш вільної, більш ринкової економіки. Під приводом уповільнення колапсу Радянського Союзу вони дозволили його максимально цинічний грабунок власними ж елітами та створили передумови до утворення того клептократичного режиму, який зараз веде загарбницьку війну проти України.

Те що у підсумку нам всім здається, що Горбачьов був не таким людожером, як його попередники, не означає, що він був таким з доброї волі. Так само не означає, що він був справжнім реформатором, а не людиною, яка не до кінця розуміла, що і в чиїх інтересах вона робить. Відкрити / Коментувати

2022-08-29 17:45:09 Занепокоєння дня (понеділок, 29 серпня)

Допоки усі занепокоєні перебігом контрнаступу на Херсонщині, хочу розповісти про одного важливого союзника України, про якого знають здебільшого лише ті українці, які мають активні акаунти у Twitter.

Йдеться про NAFO (North Atlantic Fella Organisation) - неформальне обʼєднання онлайн-активістів, що розвінчують російські фейки, збирають гроші на ЗСУ, постять проукраїнські меми та тролять російських інтернет-тролів. Їх усіх обʼєднує важлива деталь - аватари із максимально крінжовими фотоколажами за участі собаки шиба-іну, і без того добре відомої за багатьма мемами.

Якщо черговий проросійський персонаж виголошує у Twitter маячню, fellas активують пʼяту статтю статут NAFO і завдають нищівного удару своїм shit posting, доводячи вищезгаданих персонажів буквально до сказу. Останнім доводиться пояснювати собі таке приниження тим, що мемаси із шиба-іну є нічим іншим, як проєктом ЦРУ.

NAFO стала настільки потужною, що наше Міністертво оборони висловило їм подяку у Twitter. Відкрити / Коментувати

2022-08-01 02:55:47 Занепокоєння дня (неділя, 31 липня)

Авжеж, напруження на кордоні Косова та Сербії викликає у нас чимале занепокоєння, але розмови про нову війну на Балканах видаються трішки завчасними. Зрозуміло, що паралелі Сербія-Росія та Косово-Україна виглядають для українців дуже привабливими. Однак різниця є.

Перш за все, йдеться про вже черговий раунд у цілій низці подібних загострень, а те, що він відбувся саме напередодні 1 серпня, взагалі не новина. Перекриття доріг у прилеглих до Сербії районах Косова приурочені до запровадження з цього дня нових правил у країні, згідно з яким місцевим сербам доведеться, наприклад, піти на жахливі муки оформлення косоварських номерів. Що для сербів, які не вважають Косово державою, є смертельною образою та приводом влаштувати чергові заворушення. Зрозуміло, що сербський президент Вучіч намагається використати це для внутрішньої мобілізації, але, на відміну від України, тут вірогідно йдеться про використання зовнішнього приводу для вирішення внутрішньополітичних цілей, а не пошук приводу для агресії назовні. Принаймні наразі з нашого експертного дивану це виглядає саме так.

По-друге, не варто забувати про фактор сил НАТО, які вже заявили про свою готовність втрутитися в разі ескалації. Навіть якби Вучіч й справді мав бажання воювати з Косовим, одного цього моменту цілком достатньо, аби не сприймати такі його бажання всерйоз. Декілька годин тому мали відбутися переговори між натовцями та представниками сербської сторони. Судячи з того, що Вучіч скасував трохи раніше анонсоване звернення до сербського народу, ці переговори відбулися у "теплій та дружній атмосфері".

Набагато вірогідніше, що зараз серби спрбують домогтися якоїсь символічної поступки, аби представити це як свою велику перемогу, і до наступного приводу пристрасті потроху вщухнуть. Принаймні косовари вже погодились дати їм таку можливість та повідомили, що перенесуть запровадження нових правил на місяць. Що це, як не рішуча перемога над "натівською воєнщіною"?

Цілком має право на життя логічне питання, щодо того, чи повʼязана ця ескалація якимось чином з Україною та бажанням сербського президента зробити послугу своєму російському другу та відволікти Захід від воєнних злочинів останнього. Якщо чесно, то ставлення вашого покірного слуги щодо цього є досить скептичним. Далеко не усе, що відбувається у світі, напряму повʼязане із бажанням допомогти чи зашкодити українцям. Не можна виключати, що на догоду Путіну Вучіч цього разу вирішив додати драми у й без того театралізовану епопею із "захистом прав" сербів Косова. Але й без українського контексту цього загострення було не уникнути, а рішення втягувати свою країну у справжню і вірогідно програшну війну зазвичай потребує дещо більшого, ніж бажання зробити послугу сусідньому диктатору, політичне майбутнє якого не виглядає дуже певним. Відкрити / Коментувати

2022-07-13 19:56:19 Занепокоєння дня (середа, 13 липня)

Звільнення Зміїного вже принесло перші позитивні результати. Десятки суден, що вишикувались для завантаження українським зерном біля гирла Дунаю, яскраве тому підтвердження.

Щоправда панацеєю це також не стане - пропускна здатність поки зросла лише на декілька суден на день. Компенсувати перевалочні спроможності українських портів цей маршрут не здатен.

Теоретично певне полегшення могли б принести сьогоднішні переговори за участі ООН у Стамбулі, що, як пише CNN, вже завершилися. Але, судячи з відсутності гучних заяв з боку будь-кого з учасників, прориву очікувати не варто.

Самі розумієте, це не може не викликати нашого глибокого занепокоєння. Відкрити / Коментувати

2022-07-12 15:19:48 Занепокоєння дня (вівторок, 12 липня)

Отже, після заяви Вашингтона про те, що Іран постачатиме Росії безпілотники, Пєсков сьогодні заявив про запланований на наступний тиждень візит Путіна до Тегерана.

Судячи з усього, становище Росії настільки жалюгідне, що "друга армія світу" не лише змушена покладатися тепер на іранські "високі технології", але й сам Путін готовий їхати з візитом за кордон фактично у ролі прохача.

Навряд чи російський президент погодиться залишити свій затишний бункер лише заради домовленостей щодо безпілотників. Враховуючи те, що візит відбудеться майже одразу після близькосхідного турне Байдена, що включає Ізраїль та Саудівську Аравію, ми, можливо, спостерігаємо за укріпленням нових альянсів, які вже довгий час формувались, отримавши додатковий імпульс до життя після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.

При цьому зараз підтримка Ірану потрібна Москві набагато більше, ніж навпаки. І Тегеран потребує набагато більш вагомої причини, аби наражатися на нові санкції, ніж можливість трохи заробити та допікти водночас дядьку Сему. Враховуючи іранські ядерні амбіції та неочікуваність візиту Путіна, ми можемо отримати вкрай загрозливу ситуацію для стабільності на Близькому Сході.

Інтриги додає й те, що у Тегерані в цей час перебуватиме Ердоган, що робить будь-які спроби робити прогнози щодо результатів цих зустрічей м'яко кажучи марними. Цілком можливо, наприклад, що все завершиться нічим, коли близькосхідні "партнери" спробують просто прозондувати можливості повикручувати руки Москві, скориставшись її нинішньою слабкістю, розуміючи водночас, що створювати будь-які "вісі" з країнами на межі краху не має жодного сенсу.

Та чим би не закінчилися усі ці рухи, зрозуміло, що вони не можуть не викликати у нас глибокого занепокоєння. Відкрити / Коментувати

2022-07-10 17:52:43 Занепокоєння дня (неділя, 10 липня)

Скандал довкола "застережень" американської конгресвумен Вікторії Спартц щодо Андрія Єрмака, на жаль, набирає обертів.

Попри всю антипатію до останнього не маю нині жодного бажання коментувати обґрунтованість та внутрішньоукраїнський аспект цих фактично закидів.

Величезною проблемою для України є суто внутрішньоамериканський вимір цього скандалу, який українські спостерігачі здебільшого випускають з поля зору. На нас чекає запекла передвиборча боротьба, і не факт, що українське походження Спартц грає у її заявах більшу роль, ніж партійний інтерес. Передусім у ослабленні демократів на користь республіканців, до табору яких вона належить.

У підсумку це може сильно зашкодити двопартійній підтримці України, так нам нині необхідної. Сумний досвід трампівського імпічменту мав би нас чомусь навчити.

Українцям дуже варто це враховувати - не менше ніж власні партійні вподобання, особисті упередження чи бажання вислужитися перед доном Ребе вітчизняного розливу - і не підливати олії у полум'я, яке й без нас буде кому роздмухувати. Відсутність цього розуміння у багатьох не може не викликати глибокого занепокоєння. Відкрити / Коментувати