Олена Зеленська | Olena Zelenska

2024-04-20 19:13:39 Український павільйон на цьогорічній Венеційській бієнале роздає мапу бомбосховищ Венеції. Ця новина розійшлася інтернетом, адже багатьом іноземним відвідувачам важко поєднати у свідомості прекрасну Венецію та бомбосховища. Але саме таке поєднання є звичним в Україні вже понад два роки повномасштабного російського вторгнення. Люди і пам’ятки однаково вразливі до агресії та ракет, хоч би в якій країні перебували.

«Створюючи мапу укриттів Венеції, ми прагнули нагадати світу про крихкість миру й про те, що ми можемо насолоджуватися мистецтвом і жити мирно, доки міжнародна спільнота залишається об’єднаною в підтримці України проти російських окупаційних військ», – кажуть автори нашого павільйону.

Ось чому важливо, що наше мистецтво сьогодні представлене на цій бієнале. Воно нагадує про Україну та її роль у захисті не лише себе, але й світу.

Символічна назва всього українського проєкту у Венеції – Net Making. В Україні багато людей після роботи чи навчання збираються разом, щоб вручну плести маскувальні сітки – захист для захисників. Але всі ми плетемо сітки й ментально, намагаючись зв’язати своє розірване, зруйноване нападом життя. Саме про це, про тяжкий воєнний досвід, усі роботи українських авторів.

Робота Лії Достлєвої та Андрія Достлєва показує, як це – бути українськими біженцями у Європі й стикатися з відповідними стереотипами. Фільм Андрія Рачинського та Даніїла Ревковського демонструє, як це – бути мирною цивільною людиною, у місто якої приходять убивати іноземні загарбники.

Особливий здобуток: до Венеції вперше прибули 15 нейровідмінних українських художників. Митці із синдромом Дауна й аутизмом створили роботи для проєкту «Щирі вітання» Каті Бучацької, також представленого в нашому павільйоні. Дуже хочеться, щоб і ці автори зі своїм досвідом випробувань стали видимими для світу.

Так, творчість не врятує від бомб чи куль. Ми в Україні, на жаль, це вже знаємо. Але творчість рятує нашу свідомість, людяність і цінності, головна з яких – людське життя.

Тому, коли посеред війни в українській майстерні з вибитими через обстріли вікнами таки працює художник, це для того, щоб уберегти не лише українську культуру, але й культуру всього світу. Відкрити / Коментувати

2024-04-17 21:26:15 Відкрити / Коментувати

2024-04-16 21:56:47 Tusind tak, Danmark! Відкрити / Коментувати

2024-04-15 17:41:47 Сьогодні в Данії взяла участь у відкритті ІІ Українського інвестиційного форуму, що зібрав представників місцевих бізнесів. Запросила до співпраці не лише в секторах оборони та відбудови, які, звісно, пріоритетні. Однак зараз Україна радо розгляне будь-які спільні проєкти.

Не приховувала: нині через агресивного сусіда в Україні більше ризиків, ніж будь-коли. Але вже є напрацьований механізм Данського експортно-інвестиційного фонду, що мінімізує ці ризики. І я вдячна кожному й кожній у Данії, хто має сміливість іти на ці ризики спільно з нами. Відкрити / Коментувати

2024-04-14 19:30:47 Відкрити / Коментувати

2024-04-10 18:16:09 Знайомство, що надихає, з Олександром Олександровим – засновником адаптивного спортивного простору на Рівненщині, де допомагають відновлюватися ветеранам. Приклад ефективної взаємодії волонтерів і бізнесу в одній громаді, що гідний масштабування й підтримки. Відкрити / Коментувати

2024-04-09 09:55:48 Відкрити / Коментувати

2024-04-05 19:24:22 Завдання вчителів у XXI столітті – не захищати дітей від реальності, а навчити жити в новій реальності. Тож головне питання сучасної освіти – як дати дітям м’які навички, соціальні та емоційні. Допитливість, комунікабельність, креативність допомагають і вчитися, і жити, тож їх розвиток має бути частиною навчальної програми.

Такої думки дотримується Андреас Шляйхер – директор директорату освіти та навичок ОЕСD. Це міжурядова організація, що сприяє покращенню економічного та соціального добробуту людей у світі.

Його ще називають «освітньою суперзіркою», бо консультує уряди по всьому світу та заснував міжнародний рейтинг якості освіти PISA, що дає країнам змогу порівнювати знання своїх учнів. Як видно з тез, наведених вище, пан Шляйхер розглядає сучасну освіту як дещо більше, ніж відвідування уроків, – як підготовку до життя, для чого важливі не оцінки, а розвиток особистості.

Сьогодні мала приємність зустрітися з ним під час візиту пана Шляйхера до України, де він бере участь у форумі «Реформування старшої профільної середньої освіти».

Разом із міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим подякували OЕCD за співпрацю, зокрема за спільний план дій, підписаний Міністерством освіти і науки України та Організацією економічного співробітництва та розвитку у 2023 році, а також за експертну підтримку реформи «Нова українська школа» та реформи професійно-технічної освіти.

Окрема подяка – за підтримку моєї ініціативи: пан Шляйхер був одним зі спікерів першого Саміту перших леді та джентльменів у 2021 році, коли ми лише започатковували спільноту, яка нині стала глобальною платформою для співпраці.

Нині освіта, без перебільшення, стратегічно важлива для України. Це компонент нашої загальної стійкості. Наші діти ходять до школи й навчаються навіть під час війни, і це безцінно. І для них, і для країни. Це наш потенціал і сила, які закладаються зараз.

Адже нам потрібно підтримати ментальне здоров’я всіх, хто навчається й навчає. Саме для цього впроваджуємо проєкт «Психосоціальна підтримка та психологічна допомога на всіх рівнях освіти», щоб учні здобули знання про власну психіку та психологію, про самодопомогу – якраз ті м’які навички, на яких робить акцент пан Шляйхер.

Сподіваємося на його досвід та співпрацю і в цьому завданні. Україна прагне зберегти своїх дітей і фізично, і ментально. Попри досвід війни дати їм силу жити, розвиватися й бути щасливими. Відкрити / Коментувати

2024-04-04 18:56:41 Якщо незряча людина вирушає до відділення банку, для неї добре було б знати заздалегідь, що там є тактильна розмітка. Щоб бодай потрапити всередину.

Коли людина в кріслі колісному їде до торгового центру, їй критично важливо знати, що там є пандус і відповідно облаштована вбиральня.

А якщо в магазині побутової техніки консультант володіє жестовою мовою, для людей із порушеннями слуху це означає, що вони таки придбають потрібне.

Знати заздалегідь, що ти можеш скористатися послугою, надважливо для різних людей. Щоб не марнувати час. Щоб почуватися, власне, бажаними відвідувачами, адже безбар’єрність – це основа гостинності.

Оцінити рівень безбарʼєрності кав’ярні, магазину чи іншого закладу можна, заповнивши чекліст «Місто без меж: заклади». Про вхідну групу, автопарковання й місце для велосипедів, про наявність укриття та зручність меблів – у короткому опитувальнику експерти ГО «Безбарʼєрність» і «ЛУН Місто» зібрали найважливіші питання доступності.

Прилучитися до ініціативи та заповнити чекліст – справа кількох хвилин. А от зібрана інформація надважлива, бо допомагає зробити простір комфортним для всіх.

Отримані дані про заклади поповнюють інтерактивну мапу «Місто без меж», на якій уже позначено безбар’єрні публічні локації, міську інфраструктуру й житлові будинки. Відкрити / Коментувати

2024-04-02 15:57:05 Відкрити / Коментувати