BRUS

2022-12-14 17:10:32 Тим часом у бліндажах бійців азовського підрозділу можна жити краще, ніж у російській провінції.

Це невеликий огляд на побут, який облаштовують бійці підрозділу. Комфорт в умовах війни, так би мовити, який може лише снитися не те що більшості російських солдатів, а навіть більшості населення росії.

І, так, умови для життя у цьому бліндажі, дійсно, зручні. Перевірено особисто мною впродовж декількох місяців

Данило Брусов Відкрити / Коментувати

2022-12-13 20:43:23 Орденом «За мужність» ІІІ ступеня указом Президента сьогодні було нагороджено бійців азовського підрозділу Максима Квапиша «Буліня» та Даніеля Герліані «Гімалая».

На жаль, посмертно, але цією відзнакою держава засвідчила героїзм воїнів, їхню вольову витримку й сміливість, яку обидва хлопці проявили захищаючи Україну.

Максиму було 22, Даніелю 24 роки. Але не дивлячись на свій молодий вік, ці хлопці увійшли в історію, як справжні чоловіки. Вони віддали за свободу нашої країни свої життя. А ми обов’язково помстимося за наших друзів та усіх, хто пожертвував життям за Незалежність.

Данило Брусов Відкрити / Коментувати

2022-12-13 17:08:23 Воронка декілька метрів углиб та уламки військової техніки навколо. Обережно, так працює брянське ПВО

«Сегодня ночью ВСУ произвели обстрел территории города Клинцы. В результате работы систем ПВО Вооруженных Сил Российской Федерации ракета была уничтожена, отдельные части попали на территорию промзоны. Пострадавших и разрушений нет», — звіряє росіян губернатор російської області.

Але, здається, потужній та доволі міфічній протиповітряній обороні рф необхідні додаткові сили оборони проти «осколків» від українських ракет. Бо ще кілька таких прольотів і навіть народ з відсутніми навичками мислити, може засумніватися в цій могутності.

Данило Брусов Відкрити / Коментувати

2022-12-11 18:30:00 Говорити про те, що росія (у будь-якій своїй подобі) ніколи не шкодувала життів власних солдатів у погоні за іміджем «всевладної імперії» – аксіома й усім давно очевидний факт. Усім, окрім самих росіян, звісно.

Однак, вважати кожну з цих одиниць у списках російських втрат, жертвами диктаторських амбіцій ми не будемо. У 1811-у французький граф Жозе де Местр сказав про уряд російської імперії: «Кожен народ має ту владу, на яку заслуговує». І, в цілому, з того часу суть не змінилася.

Данило Брусов Відкрити / Коментувати

2022-12-07 14:54:28 Тим часом, у прикордонних з Україною областях рф, місцеві чиновники й ЗМІ звітують про будівництво оборонних споруд

Наприклад, за допомогою пірамід, які, подейкують, пусті всередині та розпадаються на етапі возведення рубежів оборони.

Від «славных освободителей» до горе-оборонців — один крок

Данило Брусов Відкрити / Коментувати

2022-12-06 17:28:10 Від першого дня повномасштабного наступу й до сьогодні, азовські підрозділи на різних напрямках фронту пройшли через чисельні бойові операції, виконували бойові завдання та не припиняли вдосконалюватись. Разом ми здобули неоціненний досвід та тепер готові його масштабувати.

Найцікавіше — попереду, не пропустіть. Як то кажуть, coming soon

Данило Брусов Відкрити / Коментувати

2022-12-06 15:20:41 «Хай бій наш буде перемогою,
а перемога — помстою!» — Ярослав Стецько

Данило Брусов Відкрити / Коментувати

2022-12-05 18:28:02 Зусиллями цих людей зокрема, українські воїни сьогодні захищають, виборюють та повертають наші території. Тож без тяжкої праці волонтерів, наші військові успіхи були б практично неможливими.

Як зараз пам’ятаю кінець лютого та початок березня, коли сотні волонтерів стояли у чергах, аби передати нам найнеобхідніше. Без цієї допомоги ми не мали б навіть найпростішого спорядження у перші дні повномасштабної війни.

Окрема подяка тим, хто чесною справою регулярно підтримує наш підрозділ. Знаємо й не забуваємо про ваші вчинки, адже цей внесок у спільну мету — безцінний.

З Днем волонтера!

Данило Брусов Відкрити / Коментувати

2022-12-05 11:08:44 Пропагандисти, як завжди, категоричні та послідовні. Ні

Після чисельних погроз кремля рознести «центры принятия решений в Украине» та істеричних вимог пропагандистів вдарити по Києву ядеркою, виявляється, росіяни перемогли нашу столицю ще в перший тиждень повномасштабного наступу, тож у цьому немає потреби. Принаймні так стверджує ідіотка сімонян. Хоча вона не стала уточнювати, чому ж тоді російські війська не спромоглися зайти в місто та втекли не лише з області, а й загалом з Північного напрямку.

Крім того, за її словами, робити цього вони не збираються ще й тому, що в Києві нібито розміщена їхня святиня — «ПечЁрская Лавра». Але от всі їхні «святині» або наразі під слідством, або в процесі обшуків очікують на вручення підозри.

До теми про пропаганду, варто зазначити й те, як прокинулися і білоруські пропагандисти. Але рівень та досвід їхнього дегенератизму ще не настільки шквальний, як у колег з рф. Тому ці розумово відсталі, поки що, зупинились на тезах про те, як «украинцы реально едят росиян».

Але все набагато простіше. Уся ця шизофренія пов’язана з провалами «спецоперації», у якій все пішло не «по-плану». Навіть для білорусів, які, ймовірно не в захваті від тиску путіна щодо вторгнення їхніх військ до України. І, судячи з усього, перед білоруським президентом зараз стоїть два вкрай незручних стільці. Перспективи сісти на кожен з них, м’яку кажучи, для нього не дуже приємні.

Данило Брусов Відкрити / Коментувати

2022-12-01 15:37:52 День, що став точкою неповернення

1 грудня 1991 року — цього дня відбувся всеукраїнський референдум з метою затвердження української незалежності українським народом. 90,32% відповіли безапеляційним «ТАК» й тим самим засвідчили правовим розчерком свою одностайність та майбутнє Української Держави.

22 роки потому, цього ж дня вулицю Банкову в Києві, оточену чисельними загонами міліції, добряче сколихнуло металевими ланцюгами й пекельними коктейлями революціонерів, повсталих проти міліцейського свавілля й проросійської влади. 1 грудня відтоді також став Днем Провокатора, а на вулицях середмістя розпочалась справжня, вогняна Революція.

І в першому, і в другому випадку об’єднане українське суспільство демонструвало: лише українці ладні вершити тут свою долю. Навіть якщо для цього достатньо відповісти на одне питання у бюлетені та навіть якщо беззбройними доведеться іти на стіну з озброєних.

І саме тому сьогодні та будь-коли ми не збираємось відступати та поступатися. Як 9 років тому, як 31 рік тому та як і всі попередні століття.

Данило Брусов Відкрити / Коментувати